Історичний музей "Пам'ять серця"

                                                                     Шкільні музеї – жага до життя

                                                                                                                     Горічева Олена Володимирівна,

                                                                                                                     Білокузьминівська ЗОШ I-III ступенів

                                                                                                                     керівник історичного музею «Пам`ять серця»

                                                                                                                     с. Віролюбівка Костянтинівського району

 Україна переживає сьогодні найтривожніший і доленосний період своєї новітньої історії. Тому такої уваги набуває національно – патріотичне виховання учнівської молоді. Сучасні умови життя українського суспільства потребують докорінного вдосконалення виховної роботи. Цей процес зараз і триває.

  Патріотизм і любов до Батьківщини прищеплюються з моменту народження дитини і формуються у підростаючого покоління під впливом різних факторів: навколишнє середовище, суспільство, держава. Знання історії та традицій свого народу є визначальними у формуванні свідомого громадянина. Саме тому великого значення набуває активна та цілеспрямована діяльність музеїв при закладах освіти,  як одного з вирішальних факторів становлення патріотичних почуттів учнівської молоді.

  Саме музеї навчальних закладів є дієвими осередками освіти і виховання учнів та молоді, формування у неї національної свідомості, любові до рідного краю, свого народу. Саме музеї забезпечують духовну єдність поколінь, є скарбницею народної пам`яті, народного духу.

  Вирішувати саме ці та інші задачі призвана музейна педагогіка. Це не такий вже і новий, але перспективний  напрям навчально – виховної діяльності. За визначенням О. Медведєва та М. Юхневича: «Музейна педагогіка – це наукова дисципліна на перетині педагогіки, психології, музеєзнавства, мистецтва і краєзнавства. Предметом музейної педагогіки є проблеми, пов`язані зі змістом, методами і формами педагогічного впливу музею на різні категорії населення, а також з визначенням музею в системі закладів освіти». [1, 2]

 Використання елементів музейної педагогіки
допомагає:
- створити в колективі творчу атмосферу, демократичний стиль спілкування педагогів із учнями, свободу творчих дискусій, обмін думками;
- підвищити інтерес вихованців до навчання;               
- урізноманітнити форми і методи навчально-виховної роботи;
- посилити міжпредметні зв’язки;
- використовувати нестандартні види занять;
- підвищувати загальний рівень культури і впливати на формування свідомого ставлення до культурної спадщини людства.

Шкільний музей сьогодні – це не тільки тематично оформлені зали, це – науково - дослідницька лабораторія.
Музей має значний освітній потенціал, виконуючи відбір подій, фактів, людської долі через функцію документування, постаючи як джерело
інформації про людей і події.

Прийоми, що використовуються музейною педагогікою досить різноманітні:

• Прийом показу – спрямовує увагу на риси та ознаки предметів. Підходить для будь якої вікової категорії. Це універсальний прийом, який можна використати під час роботи з любими експонатами.

• Прийом коментування. Використовують тоді, коли експонат демонструють у розвитку або в русі. Застосовують по- різному в різних вікових категоріях.

• Прийом руху. За його допомогою пізнають музейний експонат і закріплюють знання, звертаючи увагу на деталі.

• Прийом реконструкції. Відтворення події або епохи шляхом образної розповіді, за допомогою якої слухача роблять дійовою особою.

• Прийом локалізації подій. Характеризується «прив`язуванням» певної події до певного місця. Н-д: художник, який написав картину жив в певному будинку, на такій-то вулиці.

• Прийом цитування. Вчитель подає учням інформацію взяту в працівників музею, яка перевірена і дійсна.

Напрями роботи шкільних музеїв:
- освітньо -виховний (оглядові та тематичні екскурсії, тематичні уроки, робота стаціонарної та пересувної експозиції);
- науково-дослідний (написання науково-дослідницьких робіт, пошукова діяльність, самостійна робота з пошуку інформації за обраним напрямком, виступи на різних форумах, семінарах, конференціях, уроках, листування);
- фондовий (зберігання, облік та поповнення експонатів, записи відео, презентацій, спогадів, інформацій на різних носіях);
- масово-просвітницький (екскурсії, лекції, виставки, тематичні вечори, випуск друкованої продукції, методичних рекомендацій, проведення семінарів, конференцій, обмін досвідом, проведення зустрічі, круглих столів, діяльність волонтерської організації.

        В мережі інтернет я наштовхнулася на вислів ведучого співробітника Національного Києво-Печерського історико – культурного заповідника, кандидата історичних наук Ганни Яненко, яка зазначила, що «…якщо музей не може використовувати те, що зберігає, то він нічим не відрізняється від складу…». Мене спочатку обурило це висловлювання, а потім обдумавши і проаналізувавши його я згодилася з ним, бо дійсно, якщо експонати будуть лежати «мертвим капіталом», то це не принесе нікому користі.

        А користь від діяльності шкільних музеїв і справді неоціненна. Я, звичайно ж, маю на увазі ті музеї, які дійсно працюють, а не створені для «галочки» або для покращення  звітності.

     Історичний (широкого профілю)  музей «Пам*ять серця»

 с. Віролюбівки Костянтинівського району працює з 1989 року. Він пережив на своєму віку вже багато історичних катаклізмів і вистояв наперекір всьому. Музей працює саме над досягненням високих цілей – вихованням патріота своєї держави. А це дуже кропіткий і важкий шлях, на якому трапляється безліч перешкод. І дуже гарно, коли на цьому шляху є друзі та однодумці, які тебе підтримають у потрібний момент, щось важливе підкажуть. Ми активно співпрацюємо з громадською організацією «Український центр розвитку музейної справи» (Фейсбук), «Музейний простір» (група в Контакті), з Костянтинівським РЦДЮТ (директор Пелих М.Е., методист Рудіченко С.М.), які завжди дадуть потрібну допомогу.

  В інтернет виданнях про шкільні музеї навіть не згадують, обговорюють питання «великих» державних музеїв, коментують призначення директорів, а до громадських та шкільних їм і діла немає. Але ми є, ми працюємо і ми боремося  за своє життя і за кількість відвідувачів, яка зараз зросла після нашого перегляду форм роботи. 

   Час нам диктує, що потрібно змінюватись, змінювати форми роботи з відвідувачами. Зараз молодь не цікавлять звичайні екскурсії про які можна прочитати хоча б і на сайті музею. Молодь хоче, щоб було цікаво, весело, швидко, феєрично. Проаналізувавши вимоги школярів актив музею вирішив піти їм на зустріч і повністю перебудував роботу з дітьми. І відразу ж піднявся попит на відвідування. При музеї працює військово – патріотичний гурток «Юні музеєзнавці». Члени саме цього гуртка розробили нову програму роботи музею для молодших школярів. Вони перевірили її під час роботи літніх оздоровчих таборів при школах Костянтинівського району. Фото1

Як же все починалося? Постала проблема: чим зацікавити молодших школярів в історичному музеї, де все так серйозно і так фундаментально? Вирішила звернутися до своїх гуртківців, які ще самі не так давно були такими ж маленькими. Порадилися і вони розповіли, що хотіли б робити в музеї, а що ні, що б їх зацікавило. Разом розробили програму, щоб дітям ще раз захотілося б повернутися до музею, перевірили її спочатку на собі, потім на друзях і все вийшло. Ось так виникла ідея провести музейний квест «Я кмітливий – я знайду». Програма складалася з декількох етапів:

1. Фотокартка на згадку (згодом буде вивішена на стенді «Гості музею») Фото 2

2. Коротка оглядова вибіркова екскурсія (познайомити дітей з тими експонатами, які задіяні потім будуть в квесті : назва, місце знаходження, для чого використовується). Деякі експонати дозволяється торкати  руками (за правилами квесту). Фото 3,4

3. Розподіл групи відвідувачів  на 2 команди, вибір командирів, назви команд, видача атрибутів для відрізнення команд. На практиці, як показала гра, майже всі мали свої різнокольорові галстуки. Фото 5

4. Знайомство кожної команди з координаторами гри, які в процесі квесту слідкують за проходженням етапів квесту і виконанням завдань, видають конверти з завданнями, координують дії дітей, якщо дуже маленькі за віком.  Фото 6

5. Проведення квесту. Виконання всіх завдань: розгадування загадок про експонати, знаходження експонату по його опису, складання колажу «За мир!», знаходження авторських картин, збирання букв і складання назви зали, склеювання великого паперового рушника, використовуючи різні  орнаменти, складання з маленьких кружечків символу музею (серце).  Були такі завдання, в яких треба було розповісти про призначення експонату, де ще бачили його, у кого вдома є такий.  Фото 7,8,9

Завдання могли змінюватися залежно від вікової аудиторії. Н-д: відгадати загадку про Прапор України, знайти його, сфотографувати і показати світлину керівнику квесту.

Діти під час виконання завдань познайомилися з процесом помолу зерна, бо є діючі великі кам`яні  жорна. Фото 10 

А також з процесом провіювання зерна  на діючій віялці Фото 11

1. Нагородження переможців. Як і в кожному квесті діти повинні знайти подарунок, але звичайно ж  треба було виконати всі завдання квесту. Щоб було дітям маленьким не образливо, то солодощі отримували всі.

2. Відвідування фітовітальні (під фітовітальню була відведена кімната, яка була прикрашена пучечками духмяних трав, фотографіями різних квітів, малюнками відвідувачів, гербаріями лікарських рослин).  Фото 12, 13

Відвідувачам пропонується :

• Коротенька лекція з історії діючого самовару на дровах (з сімейної колекції керівника музею Горічевої О.В.);   Фото 14

• Знайомство з лікарськими травами Донбасу (можливість не тільки почути про них, побачити на малюнках, в гербарії, а й потримати в руках лікарські трави, які зібрали гуртківці);

• Чаювання з діючого самовару (чай зі збору лікарських та духм`яних трав, цедри лимона, помаранча, смородини, малини і т. д) з цукерками, медом, варенням. Фото 15

До того ж відвідувачам було запропоновано ще деякі види послуг:

- майстер – класи з виготовлення символу музею (серця)  - техніка ізонитка;

- З виготовлення Ангелу Миру  (папір, картон, фетр)

В кінці відвідувачі прикріпили паперові сердечка  зі своїм ім`ям (бо це символ музею) на Панно Миру. Фото 16, 17

Крім цього в музеї існує пересувна виставка, де мають змогу виставляти свої роботи жителі села (вишивка, в`язання, робота з деревом). Зараз працює персональна виставка сім`ї Кулінченко. Вишивкою тепер нікого не здивуєш, але треба було розповісти історію про перших поселенців села, з яких наше село і почалося, а також, що це роботи їхньої вчительки і в очах з`явилася зацікавленість.  

    Тільки в червні місяці музей гостинно відкрив свої двері для більш як 300 школярів сіл району (зазначу, що в більшості класів мала наповнюваність). Також музей відвідали військовослужбовці з зони АТО. Для них була розроблена окрема екскурсія, яка нагадала їм про домівку, про бабусину хату, про їхнє дитинство. Фото 18

Відвідала музей  волонтерська група «Край неба» і видатний український режисер Михайло Іллєнко в лютому 2016 року, який відкрив нову залу музею №5 «Мелодія вишиванки»

Актив музею «Пам*ять серця»    Фото 19

Цілком зрозуміло, що треба популяризувати діяльність музею серед широких верств населення, а не тільки школярів. Для цього слід використовувати: листівки, буклети, інтернет посилання на сайт музею, зв`язок зі ЗМІ.

3 жовтня на телеканалі «До ТеБе» пройшов сюжет про музей, в якому ми анонсували проведення реєстрації шлюбу для молодят в музейній залі №5 «Мелодія вишиванки» - ця подія відбудеться 5 листопада цього року.

 Зараз в час новітніх сучасних технологій можна відвідати любий музей світу за допомогою віртуальних екскурсій. Але для цього в музеї повинна бути база. І ми працюємо над цим. Створено сайт музею, де накопичений матеріал екскурсій, фотоматеріал, відомості про унікальні експонати.

Детальніше з роботою музею можна ознайомитися  на сайті музею http://verolubovka.wix.com/museum

Якщо ми хочемо, щоб музей жив і приносив користь, то потрібно перебудовувати свою роботу, а в першу чергу своє відношення до роботи в музеї. І ви побачите як відразу зміниться і відношення до вас.

Ми працювали, працюємо і надалі будемо працювати, бо в шкільних музеїв дуже велика відповідальність за майбутніх свідомих громадян нашої країни  і дуже велика жага до життя.

Література
1. Юхневич М. Ю. Музейная педагогика за рубежом : работа музеев с детской аудиторией [Електронный ресурс]. — Режим доступу: http://www.museum.ru/future/lmp/edu/child3.htm
2. Медведева Е. Б., Юхневич М. Ю. Музейная педагогика как новая научная дисциплина // Культурнообразовательная деятельность музеев. — М. :1997. — С. 2.